Питання-відповіді Інтерв'ю Всі записи

1

Сова Микола, користувач 1ua
Микола Сова
Тема: Медицина Шполянщини
Розділ 4
Розповідь про історію спеціалізованих служб та відділень розпочну з отоларінгології і не тільки тому, що ми з Євгеном Віталійовичем Нордіо земляки ( він з Токмака, а я з під Мелітополя Запорізької обл) і він подав першим відомості про свою службу, а ще й тому, що моє ставлення до цієї служби особливе. Справа в тому, що отоларінголог був моїм першим лікарем з яким я мав справу в дворічному віці.
Моя бабуся готувала пиріжки з квасолі та гороху і я тихенько засунув собі до носа горошину. Через декілька днів дитя почало вередувати, плакати й ковирятись в носі, який припух. В селі допомогу надати не змогли й мене на підводі по багнюці повезли до Мелітополя, де мій рятівник успішно витяг горошину, яка набухла й вже поключилась. Навіть й таке явище, як сунути собі щось до носа, може бути генетичним .Старшенькій було років чотирі. Літо, спека і їдемо з нею на наш БАМ. Я куняю, а вона запитує: "Тато, а що буде коли в ніс білетик засунути?". Пропустив мимо вух та й прийшли додому. Пообідали й лягли відпочивати ,а вона щось крутиться й потім чмих раз, другий, а за третім білетик, мов корок з пляшки вилетів. Обом нам в різному віці й тонзілектомії робили.
В народі існує вислів: " Тричі переїхати рівня тому, що раз погоріти". Наша отоларінгологічна служба натерпілась від переїздів, як ніяка. Патріархом цієї служби залишилась Плахотнік Тамара Іванівна, яка процювала в лікарні з 50-х до 70-х років, а згодом ще й в залізничній лікарні завершувала службу справі. В 60-х роках працювала за даним фахом і Шевченко Неля Леонівна, дружина одного з секретарів райкому партії. На 1971 рік райлікарня мала ЛОР відділення на 25 ліжок ,яке знаходилось на теріторії лікарні по вул. .Мар"янівській в окремій будівлі радянських часів. Збереглась й до сьогодні , використовується для житла й обросла прибудовами до невпізнання. На той час у відділенні працювали Левченко Микола Опанасович та Нордіо Євген Віталійович . В1976 році відділення перевели до новозбудованої лікарні й розширили до 30 ліжок .Допомогу надавали ці ж лікарі та з 1978 по 1982 рік працював молодий лікар Мірошник Микола Миколайович. Він в 1982 році перейшов до залізничної лікарні. а потім переїхв у Смілу.
В 1982 році відділення в лікарні закрили й служба перейшла до залізничної лікарні, де відкрили відділення на 45 ліжок. Спочатку перевели туди й Нордіо Є. В., а згодом і Левченка М .П.. В 1994 році знову закрили відділення в залізничній лікарні та поновили в райлікарні, вже на 20 ліжок, а лікарі продовжують дрейфувати за своїми-несвоїми ліжками.
З 1987 року лави отоларінгологів поповнив молодий лікар Плесяк Сергій Петрович. Під час реорганізації лікарні в 1996 році ліжка спочатку скоротили до 15-ти, а потім до 10-ти. В 2011році ЛОР відділення перевели з головного корпусу в інфекційний на місце ліквідованого психіатричого відділеня. Не завершились митарства й цим і в 2017 році відділення закрили й залишили 5 ліжок при хірургічному відділенні, де надає допомогу хворим Плесяк С. П.. Євген Віталійович Нордіо пішов на пенсію весною 2020 року, а декількома роками раніше - Левченко М. О.. Обидва лікарі користувались авторитетом, як у хворих так і колег й лікарня втратила висококваліфікованих спеціалістів,які віддали по 40 років життя медичній справі.
Розповідаючи долю отоларінгологічної служби та її спеціалістів, буде великим гріхом не згадати великого земляка Олексія Сидоровича Коломійченка (30. 03.1898р. - Шпола -- 17. 08 .1974 .р Київ). Перший директор інституту отоларінгології Академії медичних наук України, член кориспондент АН УРСР, вчений з світовим ім"ям . Саме на його честь, до роковин народження, проводились виїздні конференції отоларінгологів на базі нашої лікарні. Останній приїзд директора інституту отоларінгології Дмитра Ілліча Заболотного до Шполи відбувся 31 березня 2008 року. Лікарі нашої лікарні підтримували звязок з керівництвом інституту й направляли на консультації та складні оперції жителів району.
Своєму існуванню лікарня повинна завдячувати братам Олексію та Михайлу Коломійченкам й прикро, що в лікарні зникло відділення. А щоб на це сказав Олексій Сидорович?
https://www.facebook...=882562519192746&set=pcb.882616785853986&__cft__[0]=AZVWkQ0-RgLFi2H-BKdMKzWsRQUL11yyPAUVfoE9F57eyF3WG14Bhe_3jcz0kBPeDF0pQMObWZGmtWyzG3y5FSSl-tlTnN6mpiXnDH_YCtSN6h0RX-dciOlRA-GnQHtHr8R0EsnmJIz5Ze3Ep7W0q4VbCkvnebEzRstKnVDYDTvGbQ&__tn__=*bH-R" role="link" tabindex="0" style="color: rgb(56, 88, 152); cursor: pointer; text-decoration-line: none; outline: none; list-style: none; border-width: 0px; border-style: solid; border-top-color: var(--always-dark-overlay); border-left-color: var(--always-dark-overlay); border-bottom-color: var(--always-dark-overlay); border-right-color: var(--always-dark-overlay); padding: 0px; user-select: none; flex-direction: row; margin: 0px; z-index: 0; touch-action: manipulation; background-color: transparent; align-items: stretch; min-width: 0px; bottom: 0px; text-align: inherit; left: 0px; top: 0px; flex-basis: auto; right: 0px; -webkit-tap-highlight-color: transparent; flex-shrink: 0; position: absolute; display: inline-block; box-sizing: border-box; min-height: 0px; font-family: inherit; animation-name: none !important; transition-property: none !important;">
https://scontent.fie...=100&ccb=2&_nc_sid=730e14&_nc_ohc=eMstkrV_7wkAX_aYHDZ&_nc_ht=scontent.fiev21-2.fna&tp=6&oh=757cd57b0c3e7f4e30a07ef3b46c25cd&oe=602172C0" style="border: 0px; height: 294px; bottom: 0px; left: 0px; width: 441px; top: 0px; right: 0px; position: absolute; animation-name: none !important; transition-property: none !important;">
https://www.facebook...=882562615859403&set=pcb.882616785853986&__cft__[0]=AZVWkQ0-RgLFi2H-BKdMKzWsRQUL11yyPAUVfoE9F57eyF3WG14Bhe_3jcz0kBPeDF0pQMObWZGmtWyzG3y5FSSl-tlTnN6mpiXnDH_YCtSN6h0RX-dciOlRA-GnQHtHr8R0EsnmJIz5Ze3Ep7W0q4VbCkvnebEzRstKnVDYDTvGbQ&__tn__=*bH-R" role="link" tabindex="0" style="color: rgb(56, 88, 152); cursor: pointer; text-decoration-line: none; outline: none; list-style: none; border-width: 0px; border-style: solid; border-top-color: var(--always-dark-overlay); border-left-color: var(--always-dark-overlay); border-bottom-color: var(--always-dark-overlay); border-right-color: var(--always-dark-overlay); padding: 0px; user-select: none; flex-direction: row; margin: 0px; z-index: 0; touch-action: manipulation; background-color: transparent; align-items: stretch; min-width: 0px; bottom: 0px; text-align: inherit; left: 0px; top: 0px; flex-basis: auto; right: 0px; -webkit-tap-highlight-color: transparent; flex-shrink: 0; position: absolute; display: inline-block; box-sizing: border-box; min-height: 0px; font-family: inherit; animation-name: none !important; transition-property: none !important;">
https://scontent.fie...=103&ccb=2&_nc_sid=730e14&_nc_ohc=7BYgnhQSLBIAX8okPcl&_nc_ht=scontent.fiev21-2.fna&tp=6&oh=888f85bb73839f583725479275a660a5&oe=601FF005" style="border: 0px; height: 294px; bottom: 0px; left: 0px; width: 441px; top: 0px; right: 0px; position: absolute; animation-name: none !important; transition-property: none !important;">
https://www.facebook...=882562745859390&set=pcb.882616785853986&__cft__[0]=AZVWkQ0-RgLFi2H-BKdMKzWsRQUL11yyPAUVfoE9F57eyF3WG14Bhe_3jcz0kBPeDF0pQMObWZGmtWyzG3y5FSSl-tlTnN6mpiXnDH_YCtSN6h0RX-dciOlRA-GnQHtHr8R0EsnmJIz5Ze3Ep7W0q4VbCkvnebEzRstKnVDYDTvGbQ&__tn__=*bH-R" role="link" tabindex="0" style="color: rgb(56, 88, 152); cursor: pointer; text-decoration-line: none; outline: none; list-style: none; border-width: 0px; border-style: solid; border-top-color: var(--always-dark-overlay); border-left-color: var(--always-dark-overlay); border-bottom-color: var(--always-dark-overlay); border-right-color: var(--always-dark-overlay); padding: 0px; user-select: none; flex-direction: row; margin: 0px; z-index: 0; touch-action: manipulation; background-color: transparent; align-items: stretch; min-width: 0px; bottom: 0px; text-align: inherit; left: 0px; top: 0px; flex-basis: auto; right: 0px; -webkit-tap-highlight-color: transparent; flex-shrink: 0; position: absolute; display: inline-block; box-sizing: border-box; min-height: 0px; font-family: inherit; animation-name: none !important; transition-property: none !important;">
https://scontent.fie...=110&ccb=2&_nc_sid=730e14&_nc_ohc=X55X-cEqU5gAX9bIYUT&_nc_ht=scontent.fiev21-1.fna&tp=6&oh=1f2ddca1b0fbc2f0e23d4a5e8aff7bed&oe=60203315" style="border: 0px; height: 196px; bottom: 0px; left: 0px; width: 294px; top: 0px; right: 0px; position: absolute; animation-name: none !important; transition-property: none !important;">
https://www.facebook...=882563249192673&set=pcb.882616785853986&__cft__[0]=AZVWkQ0-RgLFi2H-BKdMKzWsRQUL11yyPAUVfoE9F57eyF3WG14Bhe_3jcz0kBPeDF0pQMObWZGmtWyzG3y5FSSl-tlTnN6mpiXnDH_YCtSN6h0RX-dciOlRA-GnQHtHr8R0EsnmJIz5Ze3Ep7W0q4VbCkvnebEzRstKnVDYDTvGbQ&__tn__=*bH-R" role="link" tabindex="0" style="color: rgb(56, 88, 152); cursor: pointer; text-decoration-line: none; outline: none; list-style: none; border-width: 0px; border-style: solid; border-top-color: var(--always-dark-overlay); border-left-color: var(--always-dark-overlay); border-bottom-color: var(--always-dark-overlay); border-right-color: var(--always-dark-overlay); padding: 0px; user-select: none; flex-direction: row; margin: 0px; z-index: 0; touch-action: manipulation; background-color: transparent; align-items: stretch; min-width: 0px; bottom: 0px; text-align: inherit; left: 0px; top: 0px; flex-basis: auto; right: 0px; -webkit-tap-highlight-color: transparent; flex-shrink: 0; position: absolute; display: inline-block; box-sizing: border-box; min-height: 0px; font-family: inherit; animation-name: none !important; transition-property: none !important;">
https://scontent.fie...=104&ccb=2&_nc_sid=730e14&_nc_ohc=_9853rvC5esAX-kGyBw&_nc_ht=scontent.fiev21-1.fna&tp=6&oh=a8c9c8a176aa8e6e213dba53930855fc&oe=6021074E" style="border: 0px; height: 196px; bottom: 0px; left: 0px; width: 294px; top: 0px; right: 0px; position: absolute; animation-name: none !important; transition-property: none !important;">
https://www.facebook...=882564069192591&set=pcb.882616785853986&__cft__[0]=AZVWkQ0-RgLFi2H-BKdMKzWsRQUL11yyPAUVfoE9F57eyF3WG14Bhe_3jcz0kBPeDF0pQMObWZGmtWyzG3y5FSSl-tlTnN6mpiXnDH_YCtSN6h0RX-dciOlRA-GnQHtHr8R0EsnmJIz5Ze3Ep7W0q4VbCkvnebEzRstKnVDYDTvGbQ&__tn__=*bH-R" role="link" tabindex="0" style="color: rgb(56, 88, 152); cursor: pointer; text-decoration-line: none; outline: none; list-style: none; border-width: 0px; border-style: solid; border-top-color: var(--always-dark-overlay); border-left-color: var(--always-dark-overlay); border-bottom-color: var(--always-dark-overlay); border-right-color: var(--always-dark-overlay); padding: 0px; user-select: none; flex-direction: row; margin: 0px; z-index: 0; touch-action: manipulation; background-color: transparent; align-items: stretch; min-width: 0px; bottom: 0px; text-align: inherit; left: 0px; top: 0px; flex-basis: auto; right: 0px; -webkit-tap-highlight-color: transparent; flex-shrink: 0; position: absolute; display: inline-block; box-sizing: border-box; min-height: 0px; font-family: inherit; animation-name: none !important; transition-property: none !important;">
https://scontent.fie...=106&ccb=2&_nc_sid=730e14&_nc_ohc=K3q-QZ89JewAX_hKLFm&_nc_ht=scontent.fiev21-2.fna&tp=6&oh=96dc30bd901959c413b3540b611b520c&oe=602036A1" style="border: 0px; height: 196px; bottom: 0px; left: 0px; width: 294px; top: 0px; right: 0px; position: absolute; animation-name: none !important; transition-property: none !important;">
+2
https://www.w3.org/2... xmlns:xlink='https://www.w3.org/1... viewBox='0 0 16 16'%3e%3cdefs%3e%3clinearGradient id='a' x1='50%25' x2='50%25' y1='0%25' y2='100%25'%3e%3cstop offset='0%25' stop-color='%2318AFFF'/%3e%3cstop offset='100%25' stop-color='%230062DF'/%3e%3c/linearGradient%3e%3cfilter id='c' width='118.8%25' height='118.8%25' x='-9.4%25' y='-9.4%25' filterUnits='objectBoundingBox'%3e%3cfeGaussianBlur in='SourceAlpha' result='shadowBlurInner1' stdDeviation='1'/%3e%3cfeOffset dy='-1' in='shadowBlurInner1' result='shadowOffsetInner1'/%3e%3cfeComposite in='shadowOffsetInner1' in2='SourceAlpha' k2='-1' k3='1' operator='arithmetic' result='shadowInnerInner1'/%3e%3cfeColorMatrix in='shadowInnerInner1' values='0 0 0 0 0 0 0 0 0 0.299356041 0 0 0 0 0.681187726 0 0 0 0.3495684 0'/%3e%3c/filter%3e%3cpath id='b' d='M8 0a8 8 0 00-8 8 8 8 0 1016 0 8 8 0 00-8-8z'/%3e%3c/defs%3e%3cg fill='none'%3e%3cuse fill='url(%23a)' xlink:href='%23b'/%3e%3cuse fill='black' filter='url(%23c)' xlink:href='%23b'/%3e%3cpath fill='white' d='M12.162 7.338c.176.123.338.245.338.674 0 .43-.229.604-.474.725a.73.73 0 01.089.546c-.077.344-.392.611-.672.69.121.194.159.385.015.62-.185.295-.346.407-1.058.407H7.5c-.988 0-1.5-.546-1.5-1V7.665c0-1.23 1.467-2.275 1.467-3.13L7.361 3.47c-.005-.065.008-.224.058-.27.08-.079.301-.2.635-.2.218 0 .363.041.534.123.581.277.732.978.732 1.542 0 .271-.414 1.083-.47 1.364 0 0 .867-.192 1.879-.199 1.061-.006 1.749.19 1.749.842 0 .261-.219.523-.316.666zM3.6 7h.8a.6.6 0 01.6.6v3.8a.6.6 0 01-.6.6h-.8a.6.6 0 01-.6-.6V7.6a.6.6 0 01.6-.6z'/%3e%3c/g%3e%3c/svg%3e" width="18" style="border: 0px; vertical-align: top; animation-name: none !important; transition-property: none !important;">
https://www.w3.org/2... xmlns:xlink='https://www.w3.org/1... viewBox='0 0 16 16'%3e%3cdefs%3e%3clinearGradient id='a' x1='50%25' x2='50%25' y1='0%25' y2='100%25'%3e%3cstop offset='0%25' stop-color='%23FF6680'/%3e%3cstop offset='100%25' stop-color='%23E61739'/%3e%3c/linearGradient%3e%3cfilter id='c' width='118.8%25' height='118.8%25' x='-9.4%25' y='-9.4%25' filterUnits='objectBoundingBox'%3e%3cfeGaussianBlur in='SourceAlpha' result='shadowBlurInner1' stdDeviation='1'/%3e%3cfeOffset dy='-1' in='shadowBlurInner1' result='shadowOffsetInner1'/%3e%3cfeComposite in='shadowOffsetInner1' in2='SourceAlpha' k2='-1' k3='1' operator='arithmetic' result='shadowInnerInner1'/%3e%3cfeColorMatrix in='shadowInnerInner1' values='0 0 0 0 0.710144928 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0.117780134 0 0 0 0.349786932 0'/%3e%3c/filter%3e%3cpath id='b' d='M8 0a8 8 0 100 16A8 8 0 008 0z'/%3e%3c/defs%3e%3cg fill='none'%3e%3cuse fill='url(%23a)' xlink:href='%23b'/%3e%3cuse fill='black' filter='url(%23c)' xlink:href='%23b'/%3e%3cpath fill='white' d='M10.473 4C8.275 4 8 5.824 8 5.824S7.726 4 5.528 4c-2.114 0-2.73 2.222-2.472 3.41C3.736 10.55 8 12.75 8 12.75s4.265-2.2 4.945-5.34c.257-1.188-.36-3.41-2.472-3.41'/%3e%3c/g%3e%3c/svg%3e" width="18" style="border: 0px; vertical-align: top; animation-name: none !important; transition-property: none !important;">
Ivan Dunaenko, Natali Storchak та ще 73
12 коментарів
5 поширень

10 січня 2021

Сова Микола, користувач 1ua
Микола Сова
Тема: Медицина Шполянщини
Продовження
30. 06 .1994 року Діденко Дмитро Самійлович несподівано для мене пішов на пенсію й з 01. 07 .1994 року до 21. 04 .2005 року посаду головного лікаря займав Заслужений лікар України Волик Микола Семенович. Після закінчення Київського медінституту він 21 рік плідно працював у Лебединській дільничній лікарні.
Економічна криза, зумовлена невмілим реформуванням країни, зростала й занепад розповсюджувався й на медичну галузь. Протягом 1996 - 1998 років скорочено 180 ліжок й 214 медичних працівників. З території старої лікарні,, яка знаходилась по вул. Мар"янівській, були переведені гінекологічне та пологове відділення, ліквідували психіатричне відділення й залишили з 01. 10. 1996 року лише 15 ліжок в переобладненому крилі інфекційного корпусу.
Змінилась на негативну атмосфера та мікроклімат в колективі. Часом з"являлись проблеми з своєчасною виплатою зарплати та з"явився бартер, коли замість грошей пропонували цукор, пшеницю й навіть кукурудзу. Зростав дефіцит на медикаменти та зникали кошти на їх придбання.
На початок двотисячних років ситуація трішки вирівнялась й зарплата виплачувалась регулярно.
21. 04. 2005 року на сесії Шполянської райради демократичним шляхом обрано головним лікарем травматолога Уманця Василя Петровича, який і на сьогодні очолює колектив лікарні. За час його керівництва проводились поточні ремонти, заміна участків теплотраси, газових котлів.
Добудовано приміщення та встановлено ліфт до неврологічного відділення ,що зняло довготривалу пробему госпіталізації лежачих хворих до відділення. Придбано немало апаратури для покращення діагности та лікування хворих.
З 2012 року виникла пробема з очисними спорудами в райлікарні й на протязі вже 8 років проводяться ремонтні роботи, на які витрачено мільйони гривень, а ремонт, на жаль, не завершено не з вини головного лікаря Уманця В. П. Лікарня внутрішньо виглядає добре і одна з кращих в області. Відбувся кадровий провал й виник великий дефіцит спеціалістів. Особливо з весни 2020 року коли лікарню залишили Заслужений лікар України зав. неврологічним відд. Кольва М. Ф., зав. очним відд. лікар вищої категорії Логвінова З. І., лікар отоляринголог Нордіо Є. В., зав. інфекційним відд. Мовчан В. О. Падіння продовжувалоь й в 2011 році ліквідовані психіатричні ліжка та скорочені інші й на сьогодні лікарня має 215 ліжок
В рамках державної реформи охорони здоров"я 01. 07. 2013 року від лікарні відійшла швидка допомога, яку більше 35 років очолює Шрам Анатолій Дмитрович й має назву: "Звенигородська станція екстенної медичної швидкої допомоги Шполянська, підстанція екстренної медичної швидкої допомоги" з відповідним підпорядкуванням.
В 2014 році від лікарні відійшла мережа амбулаторної допомоги й утворився : " Комунальний заклад Центр первинної медико санітарної допомоги" і на сьогодні Шполянської ОТГ. Це призвело до непорозумінь та суперечок в колись єдиному колективі.
В 2020році лікарня отримала новий статус й носить нову назву: "Комунальне некомерційне підприємство Шполянська багатопрофільна лікарня ім братів О. С. та М. С. Коломійченків"Шполянської районної ради.
17. 07. 2020 року вийшла Постанова Верхоної Ради України про утворення нової мережі районів й Шполянський район утратив свій статус й ми стали Звенигородським районом.
На сесії ще Шполянської райради було вирішено передати лікарню в підпорядкування Шполянської ОТГ , а її депутати прийняли рішення про взяття її на свій баланс . На сьогодні переєстрація не завершена.
З квітня 2020 року лікарня отримала статус опорної по боротьбі з коронавірусомю Проведена величезна робота по перелаштуванню інфекційного відділення, зокрема, забезпечення кожної палати та хворих киснем з централізованої подачі. Проводились навчання по підготовці кадрів для роботи в надзвичайній ситуації. Сформовані бригади лікарів та медсестер, які позмінно надають допомогу жителям не тільки колишнього Шполянського району, а сусідніх. В тяжкий час епідемії коронавірусу медики мужньо виконують свій професійний обов"язок. З 2005 року я не працював у лікарні й мені важко описати внутрішні проблеми та мікроклімат колектива.
Наш рідний БАМ
Далекоглядним й продуманим було рішення тогочасної влади побудувати поруч з лікарнею житловий будинок для медиків. Для забезпечення роботи в лікарні обрано розумний варіант. Чергування по лікарні забезпечувалось черговимлікарем, а вразі необхідності, викликались необхідні спеціалісти ,які чергували вдома. Це називалось ургенством .Оскільки більшість спеціалістів проживало поруч, то вони швидко надавали допомогу. При викликах з міста втрачався час та бензин на роз"їзди.
Житловий будинок здали в експлуатацію в квітні 1977 року й добре пам"ятаю як 7 квітня ( на Благовіщеня) ми зайшли до власного ( державного) житла. Пізніше при приватизації житла нас ще добре "нагріли", коли влаштували спочатку платну приватизацію і на це ми витратили немалі кошти. Пізніше приватизація пішла безкоштовно.
В новозбудованому 70 квартирному будинку проживали практично медпрацівники, або ті хто працював у лікарні. Квартири були кращими по площі та внутрішньому плануванню серед житлового фонду міста. Централізоване круглодобове водопостачання гарячної та холодної води та здешевлена каналізаці, якісне опалення, вирізняло наш будинок. Створився ажіотаж з закупівлі меблів ,які були одноманітні й по обстановці можна було сплутати квартири. Одиниці зуміли придбати (дістати) собі щось краще.
Ми були молоді, здорові, щасливі й народжували та виховували дітей. Утворились товариські групи по під"їздах, спільних інтересах, характерах та вподобаннях.
Труднощі полягали у віддаленості від міста, нерегулярному русі транспорту. Спочатку не було магазина й ніде було придбати навіть хліб .Магазин облаштували на першому поверсі в однокімнатній квартирі з виходом на вулицю. Першою продавчинею була Ліда Діденко. Пізніше побудували магазин й незручність відпала .Найбільшою проблемою була віддаленість від дитсадків та шкіл і наші діти не могли відвідувати позашкільні заклади та секції.
Мало хто мав власний транспорт. Але ми мали й переваги -це ліс, свіже повітря та простір і воля . Навколо будинку, на території лікарні та в лісі й росли наші діти. З метою залучення їх до здорового способу життя ми обладнали футбольний, волейбольний майданчики та встановили баскетбольний щит. Я дістав списані футбольні сітки на ворота. Серед батьків, які найбільше працювали над облаштуванням цього пригадую: Анатолія Логвінова, Володю Карамшука, Леоніда Лютова, Миколу Кольву.
Практично щоденно на майданчиках тривали запеклі баталії з футболу та волейболу. Команда батьків, до якої входили Микола Попелюшко, Петро Гогота, Василь Вітренко, Борис Науменко, Анатолій Іванов, Микола Кольва, Костянтин Жук та покірний слуга,
не залишала шансів на виграш нашим старшокласникам: Володі Карамшуку, Вадиму Логвінову ,Олександру Попелюшко ,Дмитру Вітренко ,Вадиму Жуку, Ігорю Ваколюку, Володі Іванову, Дімі Сові. Оксанка Лютова грала ледь не найкраще серед наших суперників. На зимовий період Анатолій Логвінов обладнав в підвалі кімнату й поставив тенісний стіл.
Жили дружно й весело. На весняні свята сім"ями займали пеньки в лісі де смажили шашлики та грали з дітьми в різноманітні ігри. В сніжні зими на лижні траси виходили: Василь Уманець, Віталій Теліженко, Микола Кольва, Василь Нікорич та інші. В лісі від палацу Абази вниз зробили чудову трасу для саней. Олег Цапенко спорудив санки на які всідались до 8 осіб й летіли вниз аж свистів вітер у вухах .
Підростали діти, яких треба було вчити ,а економічна криза змушувала виживати. В кінці 80-х років мені вдалось організувати земельний кооператив "Медик" й біля будинку всі отримали по 6 соток землі, на якій вирощували для себе овочі. Біля збудованих гаражів добудовували комірчини та сарайчики, в яких захрюкали свині та заспівали півні. Пізніше з"явилась навіть корова. Ранок розпочинався з того, що районний гінеколог, психіатр , інфекціоніст чи терапевт тягли відра з запаркою свиням .До низької зарплати додавались ще копійки на навчання дітей. З 1999 року ми з дружиною перейшли в ще недобудований будинок,але ще довго сумували за рідним БАМом та друзями, які стали покидати нас й назавжди. Відійшли в Засвіти: Вячеслав Кусков, Леонід Лютов, Володимир Карамшук, Віталій Теліженко, Анатолій Логвінов, Дмито Матло, Олег Цапенко. Наш БАМ постарів ,осунувся ,втратив той склад жителів, які заселялись далекого 1977року.

9 січня 2021

Сова Микола, користувач 1ua
Микола Сова
Тема: Медицина Шполянщини
Розповідаючи про тандем головного лікаря Д. С. Діденка та начмеда Д. С .Заїки, я дещо перескочив у часі. На період з 1973 -го й по 1978 -й роки заступником головного лікаря з медичної частини був молодий талановитий та перспективний хірург Олександр Андрійович Сліньков. Саме на його плечі лягли організаційні питання устаткування відділень, їх упорядкування та обживання на новому місці. Його дружина Тетяна Михайлівна завідувала клініко-діагностичною лабораторією. З квітня 1977-го року вони поселились в нашому будинку, що поруч з лікарнею й більшу частину знаходились на роботі ніж вдома. Олександр Андрійович мав хист художника й додатково займався оформленням різноманітних наочних стендів та художньо оздоблював інтер"єр лікарні .Займася він
й чеканкою по металу. Пригадую, що одна з його робіт знаходилась в кімнаті- музеї братів Коломійченків. Помітивши його організаторські та ділові здібності рішенням ОУОЗ, призначили на посаду головного
лікаря Драбівської районної лікарні.
Заступником головного лікаря з медичної частини було призначено молодого дитячого хірурга та, на той час завідуючого поліклінічним відділенням, Дуженко Володимира Ананійовича, але й він не довго займав цю посаду й був призначений головним лікарем Смілянської райлікарні. Ось вже за ним з 1981 по 1997 роки працював начмедом Заїка Д. С.
Короткочасно займав цю посаду Анатолій Олексійович Іванов (уролог), а потім до 2005 року - Василь Григорович Соколовський (кардіолог). З березня 2005 року заступником по медичній частині працює Михайленко Валентин Володимирович і на сьогодні він - медичний директор.
На 1985 -й рік ліжковий фонд лікарні сягнув 535 ліжок. .Кількість лікарів зросла до 155 чоловік, а середнього медичного персоналу до 479 ( Всього в районі було розгорнуто 655 ліжок)
Чисельність жителів в районі щорічно падала, нарожуваність зменшувалась ,а ліжка нарощували. Справа в тому, що стара система охорони здоров"я передбачала фінансування на кількість ліжок. Чим більше ліжок, тим більше коштів виділялось на утримання лікарні. Вимагалось й виконання плану ліжко-днів й ліжка не мали пустувати. З метою їх заповнення амбулаторній мережі не дозволяли видавати лікарняні листи продовженістю більше 7-8 днів ( окрім довготривалого лікування). Госпіталізували на планове оздоровлення й т. д. Хворі, які могли спокійно лікуватись в домашніх умовах, госпіталізувались .Була й категорія хворих ,які любили похворіти ,адже створені санаторні умови. Забезпечувалось повноцінне калорійне харчування, телевізори, належні санітарно-гігієнічні умови. Хворі забезпечувались безкоштовним мінімумом необхідним для лікування. Не прийнято було говорити про дефіцит, на той час високоефективних препаратів: оксиферіскорбон, церебролізін, лідаз, фестал, панзинорм, 5-НОК й т. д . Препарати видавались по талонах ,а в стаціонарі призначались комісійно, за обгрунтуванням лік. лікаря, зав .відд. та начмеда. З працівниками аптек вітались навіть з протилежної сторони вулиці. Як казав Аркадій Райкін: "Зав. склад , товаровед - уважаемый человек!"
На кінець 80-х років припала тривала стагнація в галузі економіки та це відбилось й на медицині.
У 1983 році відбулась ще одна знакова подія - прийняла перших відвідувачів нова районна поліклініка на 375 відвідувань за зміну. До цього поліклінічне відділення лікарні багаторазово змінювало розташування : в старовинному приміщенні по вул. Гоголя, по вул. Соборній (колишня Леніна), "Водолікарня". Завідували поліклінічним відділенням: Прудкий Іван Іванович, Русіна Любов Іванівна, Теребінова Любов Семенівна ,Дуженко Володимир Ананійович. Завідували новою поліклінікою: Вітренко Василь Дмитрович, Клименко Лідія Андріївна ,Варенко Зоя Леонідівна, Гогота Надія Олександрівна, а на сьогодні - Маєтна Лідія Павлівна. ПІРОГОВ О.І.

8 січня 2021

Сова Микола, користувач 1ua
Микола Сова
Тема: Медицина Шполянщини

 3 розділ

З 1957 по 1960 рік головним лікарем районної лікарні був Діденко Дмитро Самійлович . В цей період розпочато будівництво поліклініки на території цукрового заводу на 100 відвідувань в день. Найбільш ймовірно, за кошти заводу .Паралельно розпочалоь й будівництво водолікарні на 50 ліжок в центрі міста.
В1958 році при поліклініці запрацював ЕКГ кабінет.
Станом на 1960 рік в лікарні функціонувало: терапевтичне відділення на 35 ліжок , хірургічне на 22 ліжка, пологове на 10 ліжок, гінекологічне на 23 ліжка, кістково-туберкульозне на 10 ліжок й допомогу забезпечували 51 лікар та 314 середніх медпрацівників.
На цей час відомі прізвища деяких лікарів, що працювали в лікарні:С. Г. Бондаренко -терапевт, Г. П. Капшученко -невропатолог та психіатр, П. Х. Козленко, І. А .Котенко - терапевт,Т. П. Линник -фтізіатр, Г. І. Марченко -терапевт, В. І. Мачерет -дерматолог, Л Л Наконечний Дашківський -хірурги, В. П.Поліщук -терапевт, К. В. Славінський, Р. Т. Третяк - терапевт, Г. П. Шептицький - акушер-гінеколог, Л. М. Горський - терапевт, О. Й. Прохватило - гінеколог.
З 1960 по 1969 роки головним лікарем центральої райлікарні був Віктор Тимофійович Нековаль, який за фахом був педіатр. За його керівництва запрацювало терапевтичне відділення на базі новозбуованого приміщення на території цукрового заводу та "Водолікарня" на 50 ліжок.
Cаме за його керівництва в 1966 році розпочалось будівництво нової районної лікарні, яку назвали : "Містечко здоров"я", а в народі охрестили "БАМ" і про який всі знають.
В1969-у році Віктор Тимофійович був запрошений професором Олександром Абрамовичем Грандо до Києва й зайнявся галуззю статистики України та очолював" Центр медичної статистики Міністерства охорони здоров"я" до 2011
Оскільки, ми наближаємось до часу де учасниками подій був я і моє покоління ,то багато фактів та образів персонажів буде висвітлено мною. Робити це складно й важливо не порвати тонку межу дозволеного. До всього ж, матеріал подаватиметься очима та з пам"яті не просто лікаря, а лікаря-психіатра. Я повторююсь, що це не наукова робота ,а історія більше зібрана з вуст живих свідків й розбіжність дат в місяцях можлива. Зустрінемось й з своєрідними елементами мемуарів і, на жаль, визнаю, що була цензура: царська, радянська ,а є ще й домашня.
З 1969 року повернувся на посаду головного лікаря Діденко Дмитро Самійлович .З його ім"ям пов"язана ціла епоха розвитку та розбудови охорони здоров"я району. Трудову діяльність розпочав фельдшером В"язівської дільничної лікарні пройшов Фінську та Другу світову війни й лікарем-стоматологом приїхав до Шполи в кінці 50-х років .За часів його керівництва завершено будівництво нової лікарні на 300 ліжок за нинішньою адресою по вул. Миколи Амосова.
Заслужений лікар України ,кавалер орденів Леніна, Червоної Зірки, Трудового Червоного Прапора, Великої Вітчизняної війни 1ступеня !
На мою думку,- це був потужний, сильний керівник авторитарного стилю правління. Любив дисципліну ,порядок, цінував професійність та відповідальність. Особисто я, відвідував його кабінет лише за його викликом, або з крайньої необхідності. Завжди вислухає, все зважить й прийме мудре рішення. На мою адресу жодного разу не зривався на емоції. Найбільше мене захоплювало в ньому заохочення до навчання та вимагання новаторства. Дмитро Самійлович вів політику наставництва й створив систему, при якій старші вчили молодих, а молодь мала можливість вчитись. На 80-ті роки в лікарні сформувася колектив сплаву досвідчених й вже навчених спеціалістів молодого покоління. Слід знати, що перші три роки лікар приносить шкоду, наступні три роки - розпочинає приносити корись, а потім - готовий спеціаліст який приносить користь. Звісно, що це перебільшення й багато залежить від конкретного лікаря.
В лікарні регулярно проводились цікаві клініко-діагностичні та паталого-анатомічні конференції, навчання лікарів та медсестер. Ми мали можливість вчитись й вчились один в одного та зростали професійно. Під свій стиль керівництва він призначив на посаду заступника головного лікаря з медичної роботи Заїку Дмитра Степановича, який був близьким по характеру та стилю керівництва. Працювалось непросто,але з користю для нас і справи. Ми мали справжню школу лікарів лікарні ім братів М С та О С Коломійченків.
Не обходилось й без непорозумінь та дрібних конфліктів ,але в житті не завжди буває все гладко.
Своєму професійному зростанню багато в чому зобов"язаний Марченко Галині Іванівні та Діденку Дмитру Самійловичу, які сформували в мені стержень особистості та прищепили системність в роботі та професіоналізм.
Заїка Дмитро Степанович- заступник гол лікаря з початку 80-х років по 1996 рік .Зразок високої вимогливості, пунктуальності, самодисципліни та дисципліни .Висококваліфікований хірург, який добре орієнтувався в специфіці інших служб. Його шанували й побоювались завідуючі та старші медсестри. Нас обходили його перевірки із-за віддаленості та специфіки служби. Дотримувався крапки й коми при перевірці історій хвороби. При ньому не знали, що таке не здати своєчасно історію хвороби. Любив й цінував порядок у всьому, як на роботі так і в побуті. З відходом цих особистостей з посад, медицина стала втрачати та маліти.
Рівно 10 років йшло будівництво нашого БАМ-у. Необхідно зазначити величезну роль в будівництві лікарні наших славетних земляків братів Михайла та Олекси Сидоровичів Коломійченків. Завдяки їх авторитету та відомості в кабінетах тодішньої влади, пробивались проекти та фінансування будівництва. Вони періодично навідувались на об"єкт будівництва й цікавились поточними проблемами та допомагали вирішити їх. Важко зараз з"ясувати, як конкретно відбувалось фінансування і хто був підрядником будівельних робіт, і не так це важливо. Важливо, що будівництво йшло методом народної участі кожного й всіх колгоспів. Життя показало, що не зовсім вдало обране місце для лікарні й відірваність від міста та поліклініки створює труднощі хворим та медперсоналу й збільшує витрати на її утримання. Багато сил було вкладено й медпрацівниками на вирішальному етапі будівництва. Не один суботник та вихідний провели на новобудові. Книга "Шполянщина 1923- - 2003 роки. Люди. Події. Факти" стверджує: "8 травня 1976 року у переддень 31-ї річниці Перемоги відбулося відкриття лікарні" Насправді, все літо працювали й готувались до новосілля й перших пацієнтів лікарня прийняла вкінці серпня, коли перевели в неї хворих з старих приміщень й стали госпіталізувати нових. Я присупив до роботи в якості дільничного терапевта 1 серпня 1976-го року й встиг побувати на суботнику в терапевтичному відділенні. Другого вересня було моє перше чергування в новозбудованій лікарні. Внутрішнього зв"язку ще не було, телефони, окрім приймального відділення та ще декотрих, не були встановленї . Санітарки кликали до хворих у відділеня .Але швидко все устаткувалось й був налагоджений внутрішній зв"язок, встановлені телефони, а потім й установлена нова АТС, до роботи якої багато зусиль доклав інженер- телефоніст Юрій Левченко.
Нова лікарня розрахована на 300 ліжок. В п"ятиповерхівці розмістились: травматологічне, урологічне, терапевтичне, кардіологічне, неврологічне, очне та педіатричне відділеня, потужний фізкабінет, клініко-діагностична лабораторія, рентгенкабінет, а в окремому корпусі- інфекційне відділення
У 1975 році в районі працювало 109 лікарів та 435 середніх медпрацівників і щорічно колектив поповнювася 7-8 молодими спеціалістами. Брати Олексій та Михайло Коломійченки підтримували зв"язок з лікарнею і на їх честь у приміщенні клубу обладнано кімнату- музей, де зібрані цікаві експонати, що розповідають про життя та наукову діяльність славетних земляків. Пізніше лікарня отримала назву на їх честь ім братів М С О С Коломійченків. ПІРОГОВ О.І.

7 січня 2021

Сова Микола, користувач 1ua
Микола Сова
Тема: Медицина Шполянщини

 2 розділ НАРИСИ ЇСТОРІЇ МЕДИЦИНИ ШПОЛИ

Зануримось в далеке минуле й спробуємо дізнатись, як розвивалась й з чого розпочиналась медицина в Шполі на кінець 19-го -початок 20-го століть З доступних джерел можна дізнатись, що перша лікарня в Шполі була збудована в кінці 10-го століття на 40 ліжок в районі залізничної колії, близько місця нинішнього елеватора, завдяки Олександру Абазі. Напередодні Першої світової війни, в ній працювали один лікар, два фельдшери й три санітари. Навколо лікарні існувала велика площа де вільно розташовувались підводи, на яких привозили хворих. Легко діставались і залізницею. На ті роки превалювала інфекційна патологія .Ця лікарня звалась земською й в ній на 1911-й рік працювали : лікар Шмуклер Генадій Самійлович та фельдшери Д. І .Дудченко та Ф. М. Пироженко( з кн В. О. Вороневича). На час Першої світової війни додатково обладнали бараки в яких надавали допомогу пораненим та хворим.
Земська лікарня після революційних подій стала радянською й тож Г. С. Шмуклера можна вважати першим головним лікарем, який створював районну систему охорони здоров"я. Авторитетним та шанованим й невтомним працівником на ниві охорони здоров"я був фельдшер Петро Олександрович Каландирцев, який спочатку працював на цукровому заводі, а потім - в названій лікарні.
На 1923-й рік в районі працювало: 9 лікарів, 5 фельдшерів та 3 акушерки.
В 1903-му році на кошти єврейської громади була збудована друга лікарня, будівля якої збережена й розташована на початку вул Мар"янівської ( раніша назва - Больнична). Розрахована була на 30 ліжок, а про працівників цієї лікарні відомостей не вдалось відшукати.
З 1936 по 1954 -й роки головним лікарем району та акушер-гінекологом працював Борис Іполитович Бекаревич . До цього він з 1926-го року працював в Лебединській лікарні. Бориса Іполитовича характеризують ,як високоосвічену, інтелегентну та професійну людину.
Він користувався надзвичайним авторитетом серед населення, особливо в жіноцтва. Відомий факт ,що в роки подій пов"язаних з "Справою лікарів", його заарештували й запроторили до міліції. В стислий термін жінки зібрали масу підписів на його підтримку та організували своєрідний пікет. Навіть в сталінські часи, під тиском громадськості, Б. І. Бекаревича було звільнено.
В 1938-у році в районі було 2 лікарні на 100 ліжок, поліклініка ,3 лікарські дільниці, 7 ФАП-ів та дитяча амбулаторія в яких працювало: 14 лікарів, 37 фельдшерів ,18 акушерок, 65 санітарок.
Прогалини в історії, на жаль, не дають можливості назвати навіть прізвища лікарів.
Ситуація зі станом медицини під час Другої світової війни також залишається білою плямою. Відомо, що базовим осередком медичної галузі стала лікарня за адресою по вул. Мар"янівській ,де були споружені ще додаткові приміщення.
В 1944-у році прцювала лікарня на 65 ліжок, поліклініка ,дитяча консультація, санстанція. В 1947 - 1950-х роках райлікарня була об"єднана з поліклінікою й прцювало вже 35 лікарів, 163 середніх медпрацівники. Утворено районний відділ охорони здоров"я і завдуючим був В. Я. Черненко.
На 1951-й рік в районній лікарні з"явились: хірургія, терапія, гінекологія, інфекційне відд ,дитяча та жіночі консультації, тубкабінет, 2 рентгенкабінети, фізіотерапевтичний каб, зубопротезна амбулаторія.
З 1954 по 1957-й роки головним лікарем працював Павло Пилипович Лихолай, який пройшов війну військовим фельдшером, закінчив медінститут й з 1953-го року працював хірургом, зав відділенням. З 1957 по 1972-й роки він знову працював зав хірургічним відділенням. Багато сил та здоров"я віддав хворим та організаційній роботі Павло Пилипович. Був справжнім професіоналом й вмілим вчителем. В 1966-у році його роботу гідно оцінили, присвоївши звання "Заслужений лікар України". Нашому поколінню довелось працювати поруч з Павлом Пилиповичем, який вів прийом хворих в поліклініці й був активним в житті до поважного віку й навіть брав участь в хорі ветеранів району. ПІРОГОВ О.І.

6 січня 2021

Сова Микола, користувач 1ua
Микола Сова
Тема: Медицина Шполянщини

НАРИСИ ІСТОРІЇ МЕДИЦИНИ ШПОЛИ

Довго вагався, чи вистачить здоров"я, сил, терпіння та вміння на збір та висвітлення історії розвитку системи охорони здоров"я в Шполі. Потім задав собі запитання: "А хто як не я?"
Спонукала мене взятись за перо несправедливість, яка є на сьогодні по відношенню до такої важливої проблеми ,як медицина. Вивчаючи історичну спадщину Шполи та Шполянщини, мимоволі натрапляв на уривки з історії медицини. Вони фрагментарні та несистематизовані й написані істориками та освітянами.
Для мене є цінними й стали корисними роботи історика Віктора Васильовича Шевчука, групи авторів під керівництвом В. О. Вороневича та В. М. Кузьміна, і я використовую їх з великою вдячністю, описуючи історію медичної галузі.
Самотужки осилити пласт цієї історії неможливо, й займе величезний проміжок часу, тому підемо шляхом збору інформації погалузево. Кожен спеціаліст вузького профілю збирає історію розвитку своєї служби, а я систематизую та упорядковую її .
Мета цієї роботи - залишити історію галузі та пам"ять про тих, хто віддав своє здоров"я, сили, вміння наданню допомоги населенню міста .Особливість цієї інформації полягає в тому, що більшість її зібрана з вуст живих свідків, учасників подій.
Властивість людської пам"яті не тільки зберігати інформацію, але й втрачати та плутати її .Як правило, зберігається краще позитивне та афективно насичене. Тому можливі якісь помилки ,неточності, але є можливість їх виправити, так як матеріал друкується на широкий загал і в коментарях можна внести поправки.
Розраховую на здоровий глузд та конструктив при перегляді матеріалу , а не на напади на когось з колег.
Зробити це зараз, означає не втратити шанс на правдивість ,достовірність та історичну справедливість. Адже, чим далі віддаляємоь від історії події, тим більше втрачається можливість її мати правдивою та точною.
Успіхів нам на шляху подолання перешкод.
Так що ж таке медицина та хто такі медики? Хтось відповість, що це одна з галузей в сфері людського життя та одна з багатьох професій. Як на сьогодні, взагалі скажуть - сфера послуг .Не будемо заглиблюватись в давні часи та цитувати клятву Гіппократа ,а повернемось в минуле на якихось 50-60 років назад.Ще нас вчили ,що медицина- це мистецтво! Насправді, мистецтвом було встановити контакт з хворим, подати йому сигнали, на які він реагував би відкритістю та відвертістю ,щоб повірив лікарю. Мистецтвом було побачити по зовні ,очах, міміці, рухах, ході симптоми(ознаки) проявів хвороби. Мистецтвом було зуміти віднайти в розмові, вивудити від хворого початок та перші ознаки проявів хвороби. Своєю емпатією, співчуттям та співпереживанням заслужити у хворого його повну довіру. Нас вчили ,що кожен хворий - це це унікальна індивідуальність й необхідно розуміти ,що одна й та ж хвороба в кожної людини протікає специфічно. Збираючи історію хвороби, треба заглиблюватись не тільки в історію життя пацієнта, а всієїї його родини .Що лікар, після відвідувань яког, хворому не стало краще, не є лікарем. Що лікар - це зразок зовнішності, манер поведінки, культури. Що це - зразок дисципліни, відповідальності ,точності ,пунктуальності. Що лікарі - це еліта в суспільстві. "Еліта - це сукупність таланту, розуму, честі й совісті" Є. М. Дудар.
Ми з вами свідки глобальних змін в житті людини. В медицину прийшли новітні технології. Якщо раніше основними способами обстеження були пальпація ,аускультація (вислуховування), перкусія (простукування), то зараз набагато інформаційнишими стали: УЗД, КТ, МРТ.
Стандартами обстеження та протоколами докорінно змінили підходи до обстеження та лікування хворих.
За останні роки різко впала престижність професії медика ,повага до нього в суспільстві. Різко контрастує зарплата медиків в порівнянні з іншими галузями .Вона нижча середньої по державі. Медицина фінансувалась й фінансується по залишковому принципу ,а наука - ще гірше .Багаті люди мають можливість лікуватись за кордоном й байдуже ставляться до проблем в охороні здоров"я. Збоку влади не відчувається зацікавленості в здоровій нації. Пірогов О.І

6 січня 2021

Сова Микола, користувач 1ua
Микола Сова
Тема: Медицина Шполянщини
Середа, 05 лютого 2014, 16:31

http://shpola.gov.ua... alt='m1' width='300' height='199' style='float: left; margin: 5px;'>5 лютого 2014 року в Будинку культури центральної районної лікарні відбулося розширене засідання медичної ради про підсумки роботи галузі охорони здоров’я за 2013 рік та заходи щодо її поліпшення у 2014 році.
У засіданні взяли участь заступник голови районної державної адміністрації Ольга Шпиця, голова районної ради Микола Тимошенко, медичні працівники закладів охорони здоров’я району.

З доповіддю про підсумки роботи закладу у 2013році та завдання на 2014 рік виступив головний лікар центральної районної лікарні Василь Уманець: «Підсумовуючи результати роботи за 2013 рік, слід відмітити, що зусилля колективу були спрямовані на удосконалення та подальше реформування системи охорони здоров’я у відповідності до Національного плану дій на 2013 рік щодо впровадження «Програми економічних реформ на 2010-2014 роки» - «Заможне суспільство, конкурентоспроможна економіка, ефективна держава», соціальних ініціатив Президента України та інших розпорядчих документів всіх рівнів. Сьогодні медична галузь стоїть на новій сходинці розвитку».
Заслухавши та обговоривши доповідь головного лікаря району Василя Уманця медична рада вирішила:
- роботу закладів охорони здоров'я району по забезпеченню життєво-необхідних обсягів і видів медичної допомоги 2013 році вважати задовільною;
- продовжити співпрацю з органами місцевого самоврядування з питань подальшого реформування системи охорони здоров'я, оптимізації мережі медичних закладів та ліжкового фонду, поліпшення фінансування, зміцнення матеріально-технічної бази, забезпечення житлом медичних працівників;
- впроваджувати в життя основні напрямки національних, державних і галузевих програм, направлених на поліпшення здоров'я населення, профілактику та боротьбу з інфекційними, соціально-небезпечними та найважливішими хронічними неепідемічними хворобами, забезпечення санітарно - епідемічного благополуччя населення; 
- забезпечити оперативний контроль та розробити і здійснити додаткові заходи щодо зниження
малюкової та перинатальної смертності, смертності населення
працездатного віку, ранньої діагностики онкологічних захворювань,
зниження первинної інвалідності дитячого та дорослого населення;
Створення Центру первинної медико-санітарної допомоги, який функціонує з 1 січня 2014 року, дасть можливість розширювати обсяги надання стаціонарозамінних форм медичної допомоги в денних стаціонарах , стаціонарах вдома та проведення амбулаторних хірургічних операцій.
Взято під контролю питання раннього виявлення ВІЛ-інфекції та забезпечення обстеження не менше 5% населення, крім донорів і вагітних.
«Виконуючи соціальні ініціативи Президента України Віктора Федоровича Януковича, доручення голови обласної державної адміністрації Сергія Борисовича Тулуба, було досягнуто позитивних результатів. А ваше головне завдання шановні медики, оберігати і підтримувати здоров’я всіх категорій населення», - зазначила по закінченню засідання заступник голови районної державної адміністрації Ольга Шпиця.

http://shpola.gov.ua... alt='m2' width='300' height='199' style='float: left; margin: 5px;'>http://shpola.gov.ua... alt='04' width='300' height='199' style='float: left; margin: 5px;'>

 

6 лютого 2014

Сова Микола, користувач 1ua
Микола Сова
Тема: Медицина Шполянщини

http://shpola.gov.ua... target='_blank' style='color: rgb(38, 128, 217);'>Підведено підсумки роботи галузі охорони здоров’я Шполянщиниhttp://shpola.gov.ua... target='_blank' style='color: rgb(38, 128, 217);'>http://shpola.gov.ua... width='16' height='16' alt='PDF' border='0' class='post_img' style='border: 0px;'>http://shpola.gov.ua... width='16' height='16' alt='Друк' border='0' class='post_img' style='border: 0px;'>П'ятниця, 01 лютого 2013, 09:08

http://shpola.gov.ua... width='212' height='318' alt='umanec_1' border='0' class='post_img' style='border: 0px;'>На поточному робочому тижні в Шполянській центральній районній лікарні відбулася медична рада, під час якої підведено підсумки роботи галузі охорони здоров’я району за 2012 рік та визначено основні заходи щодо її поліпшення у 2013 році

Як наголосив у своїй доповіді головний лікар, депутат обласної ради Василь Уманець, у 2012 році заклади охорони здоров’я Шполянського району працювали над реалізацією завдань, викладених у Програмі економічних реформ на 2010 – 2014 роки», обласній програмі «Будуємо нову Черкащину на 2011-2015 роки», постановах КМ України, програмах і наказах МОЗ та Головного управління охорони здоров’я облдержадміністрації.
В районі здійснюються заходи щодо реструктуризації мережі лікувальних закладів і системи надання медичної допомоги на різних організаційних рівнях, приведення потужності ліжкового фонду у відповідність до потреб населення у госпіталізації.
В 2012 році Матусівську ДЛ на 10 ліжок переведено в АЗПСМ з ліжками денного перебування, малокомплектні ФАПи с. Н. Ярославка, с. Витязеве та Товмацького радгоспу ліквідовані. 23 ФАПи передані в комунальну власність районної ради. В нинішньому році потребує вирішення питання передачі двох лікарських амбулаторій (Водянської, Лозуватської), 4 амбулаторій загальної практики-сімейної медицини (Лип’янської, Васильківської, Сигнаївської, Антонівської) та ФАПів с. Товмач і с.Топильна.
На даний час в районі функціонує ЦРЛ на 230 ліжок, Лебединська ДЛ на 20 ліжок, поліклінічне відділення на 575 відвідувань в 1 зміну, 7 лікарських амбулаторій, в т.ч. 5 сімейної медицини та 25 ФАПів.
З метою поліпшення надання екстренної та невідкладної медичної допомоги, на виконання Закону України та Постанов Кабінету Міністрів в даний час проводиться робота по реорганізації швидкої медичної допомоги.
В жовтні успішно проведена державна акредитація Шполянської ЦРЛ, за висновками експертної комісії ГУОЗ нам було підтверджено вищу акредитацій ну категорію.
За рахунок спонсорської допомоги народного депутата Бобова Г.Б. в клінічну лабораторію придбано біохімічний аналізатор на суму 65тис.грн. та автомобіль швидкої допомоги «Газель». В сільські лікувальні заклади за спонсорські кошти придбано обладнання на суму 35,4тис.грн.http://shpola.gov.ua... width='300' height='220' alt='zboru_1' border='0' class='post_img' style='border: 0px;'>
За результатами       роботи ЛПЗ сільських адміністративних районів в 2012 році Шполянська ЦРЛ зайняла 5   рейтингове місце.
У 2013 році на рівні виконавчої влади району вирішуватиметься ряд проблем в медичній галузі району. В зв’язку з тривалою експлуатацією та зношеністю потребує заміни стаціонарний флюороапарат в районній поліклініці, проводитиметься реконструкція очисних споруд ЦРЛ (на даний час вже виготовлено проектно-кошторисну документацію). Вирішуватиметься питання придбання ліфта для потреб неврологічного і офтальмологічного відділень. Вирішуватимуться також кадрові проблеми та забезпечення житлом медичних працівників, продовжиться реорганізація та оптимізація мережі. Особливу увагу медиків буде привернуто до поліпшення профілактичної роботи, спрямовуючи на попередження і раннє виявлення захворювань з метою зниження інвалідності і смертності.
Шполянські медики детально зупинялися під час засідання ради на аналізі лі проблем кожного відділення, радилися щодо ефективних заходів з попередження небезпечних хвороб та пропаганди здорового способу життя населення.


1 лютого 2013

Сова Микола, користувач 1ua
Микола Сова
Тема: Медицина Шполянщини

Третього липня до будинку Шполянської районної ради завітали гості – представники Компанії «Агросфера», яка забезпечує сільгоспвиробників України сучасними високотехнологічними засобами захисту сільськогосподарських культур, насіннєвим матеріалом, мікродобривом.

Керівників району та місцевого орендатора, директора підприємства СТОВ «Агроіндусті» Фредеріка Шавіньї нагороджено подяками за співпрацю та підтримку соціального проекту «Людина, як рослина, потребує допомоги», яку проводить Компанія «Агросфера». Учасниками проекту шполяни стали завдяки тісній співпраці СТОВ «Агроіндустрі» з вищеназваною компанією, отже така діяльність стала вагомим внеском у розвиток медицини на селі. Адже представниками «Агросфери» подаровано медичного обладнання для фізкабінетів, портативних апаратів для визначення рівня цукру в крові на суму 30 тисяч гривень. Все це надійде до сільських медичних закладів району. Цей цінний подарунок вручено голові Шполянської районної ради Миколі Тимошенку та головному лікарю, депутату обласної ради Василю Уманцю.

Таким чином спільними зусиллями влади і бізнесу на Шполянщині поповнюється матеріально-технічне забезпечення соціальних об’єктів.

4 липня 2012

Сова Микола, користувач 1ua
Микола Сова
Тема: Медицина Шполянщини

На варті здоров'я населення Шполянського району
Вівторок, 15 березня 2011, 20:32

       http://shpola.gov.ua... alt='CRL_Budivla' style='margin-top: 5px; margin-right: auto; margin-bottom: 5px; margin-left: auto; display: block; vertical-align: bottom; '>

       Україна, 20600, Черкаська обл., м. Шпола, вул. Комінтерну, 10, тел.: (04741) 2-16-00 (приймальна головного лікаря); Е-mаіl: sрсг l@ukrpost.ua.

         Медичну допомогу жителям району надають центральна районна лікарня (далі ЦРЛ) на 230 ліжок, районна поліклініка на 575 відвідувань у зміну, 2 дільничні лікарні на 30 ліжок, 6 лікарських амбулаторій,4 з них сімейні та 28 фельдшерсько-акушерські пунктів (далі ФАП).

         В системі охорони здоров'я району успішно трудяться 789 працівників, в т.ч. 118 лікарів та 338 середніх медпрацівників. 7 лікарів удостоєні почесного звання „Заслужений лікар України'. Значна увага надається підвищенню професійного рівня медиків - близько 96% лікарів та 85% середніх медпрацівників атестовані. Серед лікарів 24 особам присвоєно вищу категорію, 57 - першу, 18 - другу, лікар-спеціаліст - 11 особам. 93 середніх медпрацівники вищої кваліфікаційної категорії, 84 - першої, 39 - другої, решта молоді спеціалісти.

       Шполянська центральна районна лікарня розташована за межами міста у мальовничому куточку Дар’ївського лісопаркового заповідника. Це спеціалізований заклад, забезпечений сучасною апаратурою і обладнанням, тут працюють висококваліфіковані лікарі на чолі з головним лікарем, ортопедом-травматологом вищої кваліфікаційної категорії Уманцем Василем Петровичем.

http://shpola.gov.ua... alt='Umanec' style='margin-top: 5px; margin-right: 5px; margin-bottom: 5px; margin-left: 5px; float: left; '>      Уманець Василь Петрович, 12 травня 1952 р. народження, уродженець с.Товмач Шполянського району, після закінчення Івано-Франківського медичного інституту в 1977 році працював завідуючим травматологічним відділенням Шполянської ЦРЛ. За багаторічну сумлінну працю неодноразово нагороджувався почесними грамотами.

З квітня 2005 року Василь Петрович Уманець працює головним лікарем Шполянського району. Здобув заслужений авторитет і глибоку повагу громадськості району за високий професіоналізм, глибоке знання своєї справи, небайдужість до її проблем, постійне бажання піклуватися про здоров'я людей. Двері його кабінету ніколи не зачиняються - пацієнти і медичні працівники ідуть до нього з бідою і радістю. І Василь Петрович завжди знаходить час прийти на допомогу, не дивлячись на постійну зайнятість.

      Завдяки його неспокійному серцю та таланту керівника, внесено суттєвий внесок в покращення лікувально-діагностичного процесу та матеріально-технічної бази лікарні. І не випадково, що саме він очолює сьогодні одну з кращих в Черкаській області районних лікарень, є добрим прикладом для наслідування молодим спеціалістам. Депутат районної ради.

 

Історія виникнення та розвитку медицини Шполянщини.

      Напередодні Першої світової війни у Шполі була 1 земська лікарня, в якій працювали лікар Геннадій Самойлович Шмуклер, 2 фельдшери: Д. І. Дудченко і Ф. М. Пироженко та 3 санітари. Г. Е. Шмуклер був головним лікарем земської, а потім - радянської лікарні з 1910 по 1928 рік.

У 1941 році було 3 лікарні на 105 ліжок, поліклініка, тубкабінет, рентгенкабінет, 3 амбулаторії, 10 ФАПів, 7 колгоспних пологових будинків.

      З 1936 по 1954 рік головним лікарем району був акушер-гінеколог Борис Іполитович Бекаревич. Після визволення Шполянщини від фашистів знову почало відновлюватися медичне обслуговування населення: у 1944 році функціонувала лікарня на 65 ліжок, районна санепідемстанція, дитяча поліклініка, 11 ФАПів, 11 колгоспних пологових будинків та дільнична лікарня в с. Лебедин. В 1947 році працювала райлікарня на 75 ліжок (хірургічне відділення - 20, терапевтичне - 15, дитяче - 10, гінекологічне - 10, пологове - 10, кісттуберкульозу - 10). В 1947 році працювало 28 лікарів і 132 середніх медичних працівників, в місті діяло 5 терапевтичних і 2 педіатричних дільниць, на селах - 5 сільських лікарських дільниць.

        У 1951 році в Шполянському районі була 1 районна, 3 сільські лікарні, 2 амбулаторії, 1 лікарський пункт, 19 ФАПів, 16 колгоспних пологових будинків. У райлікарні були добре оснащені хірургічне, терапевтичне, гінекологічне та інфекційне відділення, жіноча та дитяча консультація, тубкабінет, 2 рентгенкабінети, фізіотерапевтичне відділення, клініко-діагностична і зубопротезна лабораторії. У цей час плідно працює на ниві охорони здоров'я хірург-фронтовик Лихолай Павло Пилипович, з 1954-1957 рр. він працював головним лікарем ЦРЛ, в 1966 році йому було присвоєне звання «Заслужений лікар України». В 1952 році організована станція швидкої медичної допомоги. 3 того часу практикується виїзна медична допомога в села району.

        В 1960 році потужність лікарні збільшилась до 100 ліжок, тубдиспансеру- до 50 ліжок. Відкрито дитячу лікарню на 35 ліжок, функціонували 7 дільничних лікарень, з них - 1 на 50 ліжок, 3 по 25 ліжок та 3 по 10 ліжок кожна, 2 здоровпункти на підприємствах, 33 ФАПи, 5 фельдшерських пунктів і 26 колгоспних пологових будинків.

       У 1956-1960 рр. побудовано Антонівську, Топильнянську дільничні лікарні, розпочато будівництво поліклініки при цукрозаводі на 100 відвідувань та водолікарні на 50 ліжок. В той час в Шполянському районі працювали 51 лікар і 314 середніх медпрацівників.

В 50-60-х роках заслуженим авторитетом серед населення користувалися лікарі: С. Г.Бондаренко, Г. П. Капшученко, П. Х. Козленко, І. А. Котенко, Т. П. Линник, Г. І. Марченко, В. І. Мачерет, Л. Л. Наконечний, В. П. Поліщук, Р. Т. Третяк, Г. П.Шептицький, медсестри З. Ф. Клопотенко, Г. Ф. Загоруй, А. А. Діденко, В. І. Каландирець, М. І. Зеленкова.

У 1965-66 році відкрито першу серед районів області стоматполіклініку. З великою шаною згадують в районі лікаря-стоматолога Діденка Дмитра Самійловича, заслуженого лікаря України, кавалера орденів Леніна, Червоної Зірки, Червоного Прапора, Великої Вітчизняної війни за плідну і організаторську медичну діяльність, який 47 років пропрацював на лікарській ниві району. З 1951 по 1960 рр. він був завідуючим Шполянським районним відділом охорони здоров'я, а з 1969 по 199 4 роки - головним лікарем району.

З 1960 по 1969 р. головним лікарем працював Віктор Тимофійович Нековаль, при якому було розпочато будівництво нового лікарняного корпусу ЦРЛ. На той час в районі функціонувало 508 ліжок, на варті здоров'я стояли 95 лікарів та 485 середніх медичних працівників.

Новий корпус ЦРЛ, розрахований на 300 ліжок, введено в дію в травні 1976 року. Психоневрологічне відділення і акушерсько-гінекологічне відділення залишались в старих корпусах. Урологія і очне відділення були міжрайонними. Таким чином, на той час в районі було розгорнуто 420 ліжок, працювало 109 лікарів і 453 середніх медичних працівників.

За 1966-80-і роки було введено 2 лікарські амбулаторії і 4 ФАПи.

http://shpola.gov.ua... alt='u_golovnogo' style='margin-top: 5px; margin-right: 5px; margin-bottom: 5px; margin-left: 5px; float: right; '>Постановою Кабінету Міністрів України в 1975 році Шполянській ЦРЛ було присвоєно ім'я славетних земляків М. С. і О. С. Коломійченків.

У роки 10-ї п’ятирічки населення району обслуговували ЦРЛ на 535 ліжок, районна та стоматологічна поліклініки, відділення швидкої допомоги, 3 дільничні лікарні на 110 ліжок, 5 лікарських амбулаторій, 29 ФАПів, 16 колгоспних пологових будинків, 11 аптек. Кількість лікарів на той час - 143, середніх медпрацівників - 490. Було запроваджено нові методики лікування й діагностики, Шполянська ЦРЛ була школою з підготовки керівних кадрів і науковців для інших закладів.

Заслуженим авторитетом у 80-ті роки користуються лікарі Заїки, Юраші, Войтовичі, Осадченки, Хонько В. К., Лєпча Д. М., Муковоз М. О., Русіна Л. І. медсестри Пономаренко Л. В., Остапенко М. К., Ткаченко А. П., Жук С. С., Байденко А. М., фельдшери Гичка А. Г., Гончаренко М. О., Запорожець В. Т.

В 1983 році введено в дію нову районну поліклініку на 575 відвідувань у зміну.

За підсумками роботи ЦРЛ неодноразово займала першість серед районів, була школою передового досвіду. У 1982 році її було нагороджено Перехідним Червоним Прапором ЦК КПРС, Ради Міністрів СРСР, ВЦРПС і ЦКВЛКСМ. Неодноразово ЦРЛ заносилась на обласну Дошку пошани і в «Книгу трудової слави».

Кількість лікарів в районі на 1985 рік становить 155 осіб (25,2 на 10 тис.), середніх медпрацівників 479 (77,9 на 10 тис.); кількість ліжок по району 665 (106,5 на 10 тис.). Потужність амбулаторно-поліклінічних закладів становить 865 відвідувань у зміну.

Економічна криза 90-х років негативно позначилась на медичному обслуговуванні. Протягом 1996-1998 років скорочено 180 ліжок і 214 посад медпрацівників, в 2001 році - Водянську дільничну лікарню переведено в амбулаторію, а Топильнянську лікарську амбулаторію – у ФАП.

З 1994 року до квітня 2005 року ЦРЛ очолював заслужений лікар України Волик М. С, який до цього 21 рік пропрацював в Лебединській дільничній лікарні головним лікарем, де працює й донині.

Гідно трудяться на ниві охорони здоров'я лікарі: Дунаєнко І. Г., Уманці, Сидоренки, Поліщуки, Гуцули, Гоготи, Сова О. І., Пірогова Н. М., Кольва М. Ф. Логвинова З. І., Черченко Я. І., Чернаєнко Т. І., Дишлева С. І., медсестри Вітренко Н. С., Карбівнича Н. І., Івахненко І. К.; фельдшери: Різник Л. М., Шевченко Ж. І., Надточій Н. С..

http://shpola.gov.ua... alt='reanimaciya' style='margin-top: 5px; margin-right: 5px; margin-bottom: 5px; margin-left: 5px; float: left; '>

Станом на 01.02.2011 року мережа лікувальних закладів складалась із ЦРЛ на 245 ліжок, районної поліклініки на 575 відвідувань у зміну, 3 дільничних лікарень на 45 ліжок, 5 лікарських амбулаторій, в т.ч. 3 сімейні та 28 ФАПів.

Показник забезпеченості населення стаціонарними ліжками - один із найвищих в області і становив – 62,1 на 10 тис.населення при середньо районному – 53,7 та нормативі для районів – 50.

Згідно вимог нормативних документів, з метою оптимізації мережі, наближення показників потужності ліжкового фонду та забезпечення штатними посадами до нормативних, рішенням сесій районної та відповідних сільських рад з 15.02.2011 року Липянську ДЛ реорганізовано у амбулаторію сімейної медицини з ліжками денного перебування хворих, скоротивши 10 стаціонарних ліжок. Також скорочено 5 ліжок Лебединської ДЛ та психо-неврологічне відділення ЦРЛ на 15 ліжок, утримання якого недоцільне в зв’язку з незначною віддаленістю обласної психоневрологічної лікарні та можливістю швидкої госпіталізації хворих в разі потреби.

Таким чином, ліжковий фонд району зменшився на 30 ліжок та скорочено 34,5 посад.

Лебединська та Матусівська ДЛ передані в комунальну власність районної ради і на їх базі створені ліжка відновлювальної та паліативної допомоги.

На виконання постанови Кабінету Міністрів України від 17.02.2010 № 2080, наказу МОЗ від 30.08.2010 № 735, розпорядження голови облдержадміністрації від 02.12.2010 № 340 та наказу ГУОЗ та МК ОДА від 29.12.2010 № 803 «Про затвердження госпітальних округів та міжрайонних відділень в закладах охорони здоров'я області» на базі нашого району планується створити госпітальний округ, який об’єднуватиме медичні заклади Шполянського, Катеринопільського та Тальнівського районів. В нашій ЦРЛ будуть функціонувати міжрайонні хірургічне (Шполянський, Катернопільський, Тальнівський район) та офтальмологічне (Шполянський, Катернопільський, Тальнівський, Лисянський райони та м.Ватутіне) відділення.

На даний час в ЦРЛ функціонують 12 спеціалізованих стаціонарних відділень: терапевтичне, кардіологічне, хірургічне, пологове, гінекологічне, урологічне, травматологічне, неврологічне,

отоларингологічне, інфекційне, та очне.

До послуг хворих відділення швидкої медичної допомоги, трансфузіології, анестезіології і інтенсивної терапії, стоматологічне, фізіотерапії, функціональної діагностики, оперблок, рентгендіагностичний кабінет, клінічна, біохімічна і бактеріологічна лабораторії, кабінети ультразвукової діагностики, фіброгастроендоскопії, пат гістологічного дослідження, лабораторія „Онкотест', лікувально-фізкультурний кабінет, аптека та інш.

В районній поліклініці прийом проводиться за 22 спеціальностями. Широко використовується виїзна медична допомога сільському населенню. Протягом року з метою надання організаційно-методичної, лікувально-консультативної та діагностичної допомоги в села району здійснюється близько 600 виїздів, під час яких оглядаються більше 30 тисяч населення. Проводяться також виїзди обласних пересувних флюороавтобуса, мамографа, стоматустановки для надання допомоги жителям району.

За результатами роботи останніх років ЦРЛ входить в першу п’ятірку кращих районних лікарень області, їй присвоєна вища акредитаційна категорія.

Слід відмітити, що в останні роки завдяки умілому керівництву головного лікаря Уманця В.П., його тісній співпраці з районною радою, райдержадміністрацією, керівниками підприємств, організацій і підприємців району вдалось вирішити багато важливих питань.

http://shpola.gov.ua... alt='Remont' style='margin-top: 5px; margin-right: 5px; margin-bottom: 5px; margin-left: 5px; float: right; '>Постійно проводяться капітальні і поточні ремонти приміщень стаціонару, амбулаторно-поліклінічних закладів та допоміжних служб; значно поліпшилось медикаментозне забезпечення та харчування хворих, поліпшуються умови перебування хворих та медперсоналу, введені в дію міні-котельні. Значно поліпшилось матеріально-технічне забезпечення закладів сучасною апаратурою та обладнанням. Кожного року на ці потреби залучається близько 2млн.грн. позабюджетних коштів.

Щорічно впроваджуються в роботу близько 50 нових методик та лікування. В очному відділенні проводяться операції по лікуванню рецидивуючого відшарування сітківки після антиглаукоматозних операцій з використанням віскоеластину, мікрохірургічні операції екстракції катаракти з імплантацією інтраокулярних лінз.

Придбання внутрішньовагінального датчика до апарату УЗД дало змогу своєчасно і якісно обстежувати вагітних і гінекологічних хворих.

В хірургічному відділенні проводяться органозберігаючі операції на шлунку, пластики кил полімерними сітками, селективна ваготомія при виразковій хворобі 12-ти палої кишки, інтубація кишковика при перитонітах та кишковій непрохідності, операції на жовчних протоках та на судинах нижніх кінцівок, операція Роса при вроджених пахових килах у дітей.

http://shpola.gov.ua... alt='travma' style='margin-top: 5px; margin-right: 5px; margin-bottom: 5px; margin-left: 5px; float: left; '>В травматологічному відділенні проводиться остеосинтез з використанням фіксатора АО, лікування переломів з використанням апаратів зовнішньої фіксації.

В пологовому відділенні впроваджуються нові перинатальні технології: сімейні пологові зали, партнерські пологи, ведення пологів за новими методиками - на м'ячах, у вільному положенні, з використанням шведських стінок і т.д.

Введена нова комп'ютерна програма цитологічного скринінгу при профоглядах жінок. Впроваджено методику кріохірургії, черезвагінальну екстерпацію матки.

В кабінеті функціональної діагностики - впроваджені холтер ЕКГ і тиску, реовазографія та велоергометрія з компютерною обробкою даних.

23 вересня 2011


1


  Закрити  
  Закрити